Що розуміють під терміном "дослідницькі методи навчання" 

(Автор Золочевська М.В.)

Термін «дослідницький метод» був запропонований Б.Є. Райковим у 1924 році і визначений як «...метод умовиводу від конкретних фактів, що самостійно спостерігаються учнями або відтворюються ними у досліді» [1, с.31]. У педагогічній літературі  використовуються інші назви цього методу – пошуковий, евристичний, лабораторно-евристичний, дослідно-іспитовий, метод лабораторних уроків, природничо-науковий, дослідницький принцип (підхід), метод евристичного дослідження, метод проектів тощо. Дослідницькі методи як основа технології дослідницького навчання трактуються у вузькому та широкому розумінні. Дослідницьким методом у вузькому розумінні будемо називати організацію навчання, при якому учні виступають у ролі дослідників, тобто самостійно виокремлюють та визначають проблему, формулюють гіпотезу її розв’язання, знаходять методи її розв’язування, виходячи з відомих даних; аналізують, порівнюють та оцінюють отримані результати, роблять висновки й узагальнення, усвідомлюють провідні поняття й ідеї, а не одержують їх у готовому вигляді. Метод спрямований на засвоєння учнями всіх етапів проблемно-пошукової навчальної діяльності, розвиток дослідницьких умінь, аналітичних і творчих здатностей.  Наголосимо, що всі етапи проблемно-пошукової діяльності здійснює учень, моделюючи процес наукового дослідження й одержуючи суб'єктивно новий результат. У інформаційно-методичних матеріалах розповсюдженим є  наступне означення: «Пошуково -дослідницький метод  у навчанні – метод залучення студентів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності» [2 , с.147]. У такому баченні цей метод складає особливу групу і відокремлюється від груп методів проблемного викладу і евристичних тим, що суб’єкти самостійно здійснюють дослідницьку діяльність, самі, без допомоги викладача, формулюють та розв’язують проблему.

Однак існує багато інших означень. Наприклад, Г.П. Бевз наводить наступне тлумачення дослідницького методу: метод, при якому викладач пропонує студентам самостійно «відкрити» (відкрити заново) теореми, формули, закономірності та інше, які вивчаються; метод, при якому поряд з узагальненням готових знань викладач ставить перед студентами окремі питання та проблеми, що потребують досліджень» [3]. Ключовим у такому тлумаченні є те, що не учень знаходить проблему, а викладач ставить окремі питання та проблеми (або допомагає в цьому учневі). Фактор часу часто змушує застосовувати у навчанні методи, що не вимагають самостійності учнів відразу на всіх без виключення етапах дослідницької діяльності, для них деякі дослідники використовують термін частково-пошукові або евристичні. Ці методи сприяють розвитку дослідницьких здатностей, а тому можемо відносити їх до дослідницьких у широкому розумінні.

  Широке розуміння дослідницьких методів навчання передбачає включення до групи дослідницьких усіх методів, в основі яких передбачається дослідницька поведінка і які сприяють пошуковій активності учнів, спрямовані на формування та розвиток у учня мотивів, умінь, навичок і здатностей наукового пошуку (дослідницької компетентності), забезпечують творче засвоєння знань і нових способів дій. В основі дослідницьких методів завжди лежить власна пошукова діяльність учнів. При такому підході:

1)                терміни «дослідницькі методи» і «продуктивні методи» використовуються як синоніми, що зустрічається у роботах Савенкова О.І;

2)                до дослідницьких відносяться методи, які за різними класифікаціями називають евристичними, частково-пошуковими, проектними, креативними;

3)                логічно класифікувати дослідницькі методи за ступенем охвату необхідних для наукового дослідження видів діяльності.

Існують різні підходи до угрупувань методів і прийомів усередині групи дослідницьких методів навчання. Слід розрізняти загальнонаукові методи дослідження (теоретичні, емпіричні, комбіновані) та дослідницькі методи, що спеціально використовуються для навчання. Деякі з них, такі як порівняння, аналогія, індукція, дедукція успішно використовуються як в науковому дослідженні, так і в процесі навчання. У процесі навчання студентам доцільно запропонувати проаналізувати різні підходи до класифікації дослідницьких методів, самостійно спробувати підібрати ознаки, ознайомитися з класифікаціями, що містяться у роботах різних вчених.

Одна з можливих ознак класифікації - рівень охоплення способів і прийомів дослідницької діяльності. За такою ознакою можна виокремити такі групи:

-       частково-пошукові (евристичні, сократичні) методи – методи навчання, спрямовані на засвоєння учнями окремих етапів проблемно-пошукової діяльності, частину з яких реалізує вчитель, наприклад, створення проблемної ситуації, а частину – учень;

-       квазідослідницькі - методи навчання, спрямовані на засвоєння учнями всіх етапів дослідницької діяльності, розвиток дослідницьких умінь, аналітичних і креативних здатностей. Всі етапи проблемно-пошукової діяльності виконує учень, реально здійснюючи процес дослідження й одержуючи суб'єктивно новий результат.

До частково–пошукових методів відносяться методи: емпатії, значеннєвого бачення, образного бачення, символічного бачення, порівняння, евристичного спостереження, фактів, конструювання понять, конструювання правил, гіпотез, прогнозування, помилок, конструювання теорій, придумування, "Якби...", образної картини, випадкових асоціацій, гіперболізації, аглютинації, мозковий штурм, синектики, морфологічного ящика, інверсії, різнонаукового бачення та інші. Приклади використання цих та деяких інших методів на уроках інформатики представлені у  роботі [4].

Серед квазідослідницьких методів у методичній літературі перш за все називають метод проектів. Важливою проблемою для педагогічної теорії та практики є питання співвідношення між дослідницьким методом і методом проектів. У педагогічних джерелах зустрічаються випадки: 1) застосування цих термінів як синонімів, 2) поглинання одного терміну іншим, при цьому одні педагоги вважають дослідницький метод частиною методу проектів, інші вважають метод проектів одним з дослідницьких методів. Плідним, на наш погляд, для розв’язання цього питання є врахування пропозиції психолога Б.Хендерсона розділити два поняття «вільне дослідження» та «проблемне дослідження» [5]. Проблемне дослідження передбачає розв’язування поставленої на його початку проблеми, практичної задачі. Саме таке дослідження лежить в основі методу проектів. На відміну від проблемного вільне дослідження базується виключно на допитливості, а рушійної силою виступає не бажання досягти практичного результату, а прагнення до дослідницького пошуку як такого. Це дає підставу розділити дослідницькі методи на методи проблемного дослідження, до яких можна віднести і метод проектів, і методи вільного дослідження. У методичному плані різниця між цими групами методів, сформульована О.І. Савенковим, полягає в тому, що метод проектів передбачає складання чіткого плану пошуків, «з неминучістю вимагає ясного формулювання й усвідомлення досліджуваної проблеми, вироблення реальних гіпотез, їхню перевірку відповідно до чіткого плану й т.п. Тому тут, як правило, немає місця «провокаційним ідеям»…». О.І. Савенков робить висновок, що дослідницьку діяльність не повинні обмежувати навіть рамки самих сміливих гіпотез -  на відміну від проектування, вона значно  гнучкіша, у ній значно більше місця для імпровізації [6].

1.           Райков Б. Е. Исследовательский метод педагогической работе / Райков Б. Е., Ульянинский В. Ю., Ягодовский К. П. – Л.: Госиздат, 1924. – 68 с.

2.           Інновації як основа змін освітньої практики. Інформаційно-методичний збірник /Упорядник Г.О. Сиротенко. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 160 с.

3.           Бевз Г.П. Методи навчання математики. .Х.: Вид. група «Основа», 2003. . 96 с.Х.: Вид. група «Основа», 2003. ,  96 с.

4.           Золочевська М.В. Формування дослідницької компетентності учнів при вивченні інформатики.  / Золочевська М.В.   [Електронний ресурс] -  "Відкритий урок” №2/2010 - Режим доступу: http://www.intel.com/education/tools/index.htm - Заголовок з екрана.

5.           Henderson B. Exploration by preschool children: Peer integration and individual differences //Merril-Palmer Quarterly. 1980. № 27. P. 241-245

6.           Савенков А. И. Исследовательское обучение и проектирование в современном образовании [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.abitu.ru/researcher/methodics/teor/a_1xitfn.html?xsl:print=1 – Название с экрана.